Японські записки
Тоня Твіст
«Краще раз побачити, ніж три рази почути»… Чи дійсно це так?
В кожному суспільстві існують свої забобони та повірʼя. В японців вони теж є, як і в нас, в українців. Прислів’я, приказки, прикмети живуть серед людей, та проносяться крізь століття.
Мене частенько питають діти: «Чи насправді в японських будинках немає четвертого поверху? Третій поверх є, а наступний зразу п’ятий?» Такі питання дають мені поштовх для спостережень та досліджень. Дійсно, колись давно, в будинках не було назви «четвертий поверх», її замінювали на назву «3А або 3Б», або після третього поверху був п’ятий. Також, в лікарнях не було палати з номером чотири, не можна було придбати набір посуду на чотирьох персон, і таке інше. Як кажуть, то все за давніх часів.
Зараз у ХХІ столітті, четвертий поверх існує. Він є в моєму будинку, так само, як і в сусідніх, Але я дійсно, звертаю увагу на присутність четвертого поверх в будівлях в яких буваю. От нещодавно я була в будівлі Токійської мерії, де сорок п’ять поверхів, то четвертий поверх там був. Що на ньому розташовано, це секрет, але на сорок п’ятому поверсі є оглядовий майданчик, обнесений склом, з якого можна подивитися на все місто,та побачити між будинками нескінчені дороги Токіо.
Насправді, з японськими числами та цифрами заплутана справа. Бо деякі цифри мають по два значення. Якщо Ви починаєте рахувати від нуля до десяти, то треба буде називати по два значення: нуль (rei / れい та zero / ゼロ), чотири (ші / しта йон / よん), сім (шічі / しち та нана / なな), дев’ять (ку /く та кюю/きゅう ).
А ще в японській культурі цифри 4 та 9 вважаються нещасливими. Бо, 4 ‒ омофон слова смерть (яп. 死 ші), 9 ‒ омофон слова «страждання», (яп. 苦 ку). Число 24 -“ подвійна смерть”. То в такий день, на питання: “Яке сьогодні число?” Можна отримати відповідь:”Вчора було 23”. Відношення з числами відчуваються в звичайних розмовах.
(Продовження матеріалу читайте у журналі “Однокласник”, №2, 2024)
