Франклін Рузвельт, Юрій Титов, Олена Акопян. Кілька історій людей з обмеженими можливостями
Автор Олег Здорик
Коли мова заходить про людей з інвалідністю, то в уяві більшості постає людина на інвалідному візку, яка переважно сидить вдома, мало куди виходить, потребує сторонньої допомоги і живе на якусь жебрацьку пенсію; веде переважно замкнутий спосіб життя. Проте цей стереотип, на щастя, далеко не завжди відповідає дійсності, хоча б тому, що, за статистикою, майже 80% людей з обмеженими можливостями визнані працездатними, багато з яких працюють, мають свої родини, а деякі навіть стають успішними у своїй діяльності і можуть бути прикладом для наслідування. Ось саме про таких людей і піде мова далі.
Мабуть, одним із найвідоміших прикладів у світовій історії людини, що змогла, попри важку хворобу, стати успішною був 32-ий президент Сполучених Штатів Америки Франклін Делано Рузвельт (1882 — 1945).
Коли у 1921 році він важко захворів на поліомієліт, то тільки непохитна віра в себе, закладена завдяки величезній любові батьків до своєї єдиної дитини, їхньому теплу і родинному затишку, а також чудовій освіті, яку отримав майбутній президент, допомогли йому залишитися цілеспрямованою, вольовою та впевненою у собі людиною.
Незважаючи на активні спроби побороти хворобу, Рузвельт залишився паралізованим та прикутим до інвалідного візка. Він не міг стояти без допомоги сталевих шин, вагою 10 фунтів, а пересуватися міг лише на милицях.
Отримавши блискучу освіту у Гарвардському та Колумбійському університетах, Рузвельт рано долучився до активної політичної діяльності. Спочатку він був обраний у сенат штату Нью-Йорк, потім став помічником морського міністра в уряді Президента Вудро Вільсона, проте згодом, після невдалих спроб стати віце-президентом США від Демократичної партії повернувся до приватної юридичної практики та підприємництва. Однак, вже у 1932 році під час президентських виборів, що проходили на фоні біржового краху, тотальної економічної кризи та розпалу Великої депресії у США, демократ Франклін Рузвельт обійшов свого суперника Герберта Гувера, якому не вдалося зменшити масштабів економічної кризи та запропонувати ефективної стратегії виходу з Великої депресії. Це були часи Біржового краху у США у 1929 році – суцільного спаду цін на акції, що набув катастрофічного масштабу. Колосальних розмірів досягло безробіття, лише у Сполучених Штатах Америки 14 млн. працівників залишилися без роботи. Заступивши на посаду, Рузвельт закликав країну до «сміливих і наполегливих експериментів», до пошуку «нових способів подолання труднощів». Президент негайно вніс і дістав схвалення 70 законодавчих актів, направлених на порятунок грошово-кредитної та банківської системи, оздоровлення промисловості, сільського господарства і торгівлі. Також Рузвельт запровадив соціальну програму, а саме: встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років.
Чітко дотримуючись обраного політичного курсу, Франклін Рузвельт блискуче виграє президентські вибори 1936 та 1940 років. Останні ускладнилися тим, що проходили на фоні світової війни і виходу Сполучених Штатів Америки з Великої депресії. Тим не менш, Рузвельт втретє стає Президентом Сполучених Штатів Америки, заручившись підтримкою виборців у великих містах, етнічних меншин і традиційних демократів Півдня. Саме прийняття 22-ї поправки до Конституції США зробило ці вибори єдиним випадком в американській історії, у який кандидат був обраний на третій термін як президента (у поправці передбачено положення про те, що виконання повноважень Президента США протягом хоча б 2 повних років прирівнюється до повного президентського терміну).
Франкліну Рузвельту варто віддати належне за якісно новий стрибок у значенні інституту президентства. У часи його правління Білий дім став енергетичним центром усієї управлінської системи Америки, джерелом нових ідей, рушійною силою соціальних змін, і, на думку самого Рузвельта, втіленням загального блага. Таких вагомих змін Президент досягнув, поступово вивівши країну зі світової економічної кризи та з найбільшої в історії війни. Рузвельт був першим Президентом засобів масової інформації, він домінував у газетних заголовках. Паралізований нижче пояса, Президент з року в рік двічі на тиждень збирав біля свого письмового столу журналістів, а його конференції були шедевром того, як треба спілкуватися з вільною пресою. Рузвельт завжди залишався прагматичним політиком. На президентських виборах 1944 року він учетверте був переобраний на пост президента (що являє собою рекорд в історії США), проте у з’язку з серцевою недостатністю Рузвельт не міг більше виконувати свої президентські обов’язки.
Тридцять другий Президент Сполучених Штатів Америки став прикладом для багатьох, адже був уособленням невичерпного оптимізму та залізної сили волі, віри у те, що навіть попри власну фізичну неспроможність можна змусити світ аплодувати стоячи.
А ось ще один приклад мужності і самовідданого служіння Слову. Це вже київський поет Юрій Тітов (1980-2020), який, на жаль, пішов із життя в досить молодому віці і який внаслідок пологової травми все життя хворів на дитячий церебральний параліч, а свої вірші набирав носом на клавіатурі комп’ютера.
“Юра отримав травму під час пологів. Лікарі казали, що він до трьох років вирівняється, але цього не сталося. Абетку почали вчити, коли йому рік виповнився. Мені тоді здавалося, що він літери завжди знав – з першого разу всі запам’ятовував. У чотири роки він уже сам читав книжки. А я сиділа біля нього і лише перегортала сторінки”, – розповіла кореспонденту мама поета Лідія Петрівна.
“Друкувати носом Юрко почав у 5 років. Тоді чоловік приніс з роботи старенький комп’ютер. Син сів за клавіатуру і почав носом текст набирати. Проблем із правописом у нього не було. Вчителі, які приходили до нас додому, дивувалися: “Дітям із порушенням мови важко писати слова. А ваш Юра майже не робить помилок”, – додала вона.
(Продовження матеріалу читайте у журналі “Однокласник”, №2, 2024)
